Архів: 2019|2018|2017|2016|2015|2014|2013|2012|2011|2010

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ У СІЧНІ–ЖОВТНІ 2019 РОКУ¹ (повідомлення для ЗМІ)

Населення

Чисельність наявного населення області, за оцінкою, на 1 жовтня 2019р. становила 2376,5 тис.осіб. Упродовж січня–вересня 2019р. чисельність наявного населення області зменшилася на 3784 особи.

Порівняно із січнем–вереснем 2018р. обсяг природного скорочення збільшився на 2131 особу.

Кількість живонароджених у січні–вересні 2019р. становила 15763 особи, померлих – 25080 осіб.

Оплата праці та соціально-трудові відносини

У січні–вересні 2019р. розмір середньої номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 9002 грн і порівняно з відповідним періодом 2018р. збільшився на 15,2%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту, фінансова та страхова діяльність, державне управління й оборона; обов`язкове соціальне страхування, інформація та телекомунікації, професійна, наукова та технічна діяльність, а серед промислових видів діяльності – виробництво електричного устатковання, виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання, де заробітна плата перевищила середній показник по області в 1,2–1,7 раза.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у добувній промисловості і розробленні кар`єрів, поштовій та кур’єрській діяльності, сільському господарстві, лісовому господарстві та рибному господарстві, текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, тимчасовому розміщуванні й організації харчування, виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажу машин і устатковання, виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності, виробництві машин і устатковання, не віднесене до інших угрупувань, а також в охороні здоров`я та наданні соціальної допомоги, і не перевищував 76,3% від середнього рівня по області.

Індекс реальної заробітної плати (з урахуванням змін споживчих цін) у січні–вересні 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 106,3%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати у січні–вересні 2019р. зменшилася на 7,8%, або на 4988 тис.грн, і на 1 жовтня 2019р. становила 58620 тис.грн, що дорівнює 1,5% фонду оплати праці, нарахованого за вересень 2019р.

Заборгованість перед працівниками економічно активних підприємств на 1 жовтня 2019р. становила 26831 тис.грн.

Кількість працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, на01 жовтня 2019р. становила 1439 осіб, або 0,4% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 18646 грн, що у 2,0 рази більше середньої заробітної плати за вересень п.р.

Соціальний захист

У січні–вересні 2019р. призначено субсидії на оплату житлово-комунальних послуг 128,5 тис. домогосподарств, із них у міській місцевості - 73,9 тис., у сільській місцевості – 54,6 тис. домогосподарств.

Сума субсидій, призначених домогосподарствам, у січні–вересні 2019р. становила 30940,1 тис.грн, з неї у міській місцевості – 18325,7 тис.грн, у сільській місцевості – 12614,4 тис.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство у вересні 2019р. становив 78,0 грн (у серпні – 83,7 грн).

Крім того, у січні–вересні 2019р. 30,7 тис. домогосподарств було призначено субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міській місцевості – 6,6 тис. домогосподарств, у сільській місцевості – 24,1 тис.

Середній розмір призначеної у вересні 2019р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3211,6 грн (у серпні 2019р. – 3083,0 грн).

У січні–вересні 2019р. сума субсидій, отриманих домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 97296,0 тис.грн.

Населені пункти та житло

У вересні 2019р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 319,1 млн.грн, що становило 113,3% (за рахунок погашення боргу попередніх періодів) нарахованих за цей період сум, за постачання електричної енергії – 237,4 млн.грн.

На кінець вересня 2019р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 2506,0 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 502,1 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 313,0 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 164,8 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 46,8 млн.грн, за постачання електричної енергії – 366,2 млн.грн.

Внутрішня торгівля

Оборот роздрібної торгівлі (включає роздрібний товарооборот підприємств, основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, та дані щодо обсягів продажу товарів фізичними особами–підприємцями) у січні–жовтні 2019р. становив 66817,1 млн.грн, що в порівнянних цінах на 12,1% більше обсягу січня–жовтня 2018р.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–жовтні 2019р. становив 51404,4 млн.грн, що в порівнянних цінах на 12,2% більше обсягу січня–жовтня 2018р., проти жовтня 2018р. також збільшення на 13,0%.

Сільське господарство

Індекс сільськогосподарської продукції у січні–жовтні 2019р. порівняно з січнем–жовтнем 2018р. становив 91,6%, у тому числі у підприємствах – 84,4%, у господарствах населення – 102,3%.

Станом на 01 листопада 2019р. господарствами всіх категорій скошено й обмолочено культур зернових та зернобобових на площі 1197,3 тис.га, що становить 98,4% площ, посіяних під урожай поточного року (торік 96,9%). Із зібраної площі одержано 3800,6 тис.т зерна (у початково оприбуткованій вазі), що на 12,0% менше, ніж було одержано на початок листопада 2018р, у тому числі підприємствами намолочено 2572,4 тис.т (на 16,0% менше), господарствами населення – 1228,2 тис.т (на 2,0% менше).

У середньому з 1 га обмолоченої площі одержано культур зернових та зернобобових 31,7 ц з 1 га (на 14,8% менше, ніж торік), в тому числі у підприємствах – 31,2 ц, у господарствах населення – 33,1 ц .

Ріпак (озимий та ярий) зібрано на площі 192,9 тис.га (на 31,0% більше, ніж на початок листопада 2018р.), що складає 99,8% площ, посіяних під урожай 2019р. Його валовий збір становив 373,4 тис.т, що на 8,6% більше, а середня врожайність – 19,4 ц з 1 га (менше на 17,1%).

Соняшник зібрано на площі 358,8 тис.га (на 10,1% менше, ніж на початок листопада 2018р.), що складає 99,4% площ, посіяних під урожай 2019р. Його валовий збір становив 693,4 тис.т, що на 19,5% менше, а середня врожайність – 19,3 ц з 1 га (менше на 10,6%).

Господарствами усіх категорій накопано 381,4 тис.т картоплі, що на 25,1% більше, ніж торік.

Обсяги виробництва овочів відкритого ґрунту менше на 0,9% і становили 273,0 тис.т.

Обсяги виробництва плодоягідної продукції порівняно з початком листопада 2018р. менше на 1,3% і становили 104,2 тис.т.

У господарствах усіх категорій у січні–жовтні 2019р. загальні обсяги виробництва м’яса (реалізації на забій сільськогосподарських тварин у живій масі) становили 44,1 тис.т (у порівнянні з січнем–жовтнем 2018р. на 8,8% менше), молока – 278,2 тис.т (менше на 4,6%), яєць – 184,9 млн.шт (менше на 18,1%). Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва складала відповідно 83,2%, 90,6% та 94,3%.

За розрахунками, на 01 листопада 2019р. у господарствах усіх категорій загальна кількість великої рогатої худоби становила 159,2 тис. голів (на 5,4% менше, ніж на 1 листопада 2018р.), у тому числі корів – 90,9 тис. голів (на 3,4% менше), свиней – 171,4 тис. голів (на 14,2% менше), овець та кіз – 306,5 тис. голів (на 6,1% менше), птиці свійської – 3,0 млн. голів (на 18,1% менше). У господарствах населення утримувалось 87,7% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 91,1%; свиней – 58,4%, овець і кіз – 85,8%, птиці всіх видів – 97,3%.

Обсяг власно виробленої аграрної продукції, реалізованої підприємствами, у січні–жовтні 2019р. порівняно з січнем–жовтнем 2018р. на 17,8% менше, у тому числі продукції рослинництва – на 18,0%, тваринництва – на 12,2%.

На 01 листопада 2019р. у підприємствах, які безпосередньо вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових, було в наявності 1808,4 тис.т зерна (на 20,3% менше проти 1 листопада 2018р.), у тому числі 727,0 тис.т пшениці, 683,9тис.т кукурудзи на зерно, 321,5 тис.т ячменю та 0,3 тис.т жита.

Запаси насіння соняшнику становили 375,4 тис.т (на 36,7% менше, ніж на 1 листопада 2018р.).

Капітальні інвестиції

У січні–вересні 2019р. підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 13776,3 млн.грн капітальних інвестицій, що в порівняних цінах на 8,6% менше від обсягу капітальних інвестицій у січні–вересні 2018р.

Найвагомішу частку капітальних інвестицій (95,0% загального обсягу) спрямовано у матеріальні активи, у тому числі у нежитлові будівлі – 25,1% усіх інвестицій, у житлові будівлі – 14,7% та 11,7% – в інженерні споруди. Інвестиції у придбання машин і обладнання та транспортних засобів становили 40,0% загального обсягу капітальних інвестицій

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 64,6% усіх коштів. Частка кредитів банків та інших позик становила 4,1%.

За рахунок державного та місцевого бюджетів освоєно 20,1% усіх вкладень. Частка коштів населення на будівництво житла становила 9,2%.

Пріоритетними напрямками інвестування залишилися такі види діяльності як транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; будівництво; сільське, лісове та рибне господарство у які було спрямовано, відповідно 22,0%, 16,2% та 9,4% капітальних інвестицій області.

Підприємствами промислових видів діяльності освоєно 1914,7 млн.грн, або 13,9% від загального обсягу інвестицій по області. При цьому 70,1% коштів, спрямованих у розвиток промисловості, освоєно підприємствами переробної промисловості, 26,6% – підприємствами з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.

На будівництві житла освоєно 2024,8 млн.грн капітальних інвестицій, з них 18,9% освоєно населенням на будівництві індивідуальних житлових будинків.

Промисловість

У січні–жовтні 2019р. порівняно з січнем–жовтнем 2018р. індекс промислової продукції становив 105,3%.

У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 106,1%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у січні–жовтні 2019р. проти січня–жовтня 2018р. одержано приріст продукції 7,0%, у тому числі у виробництві продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів (40,4%), готових кормів для тварин (28,4%), інших харчових продуктів (16,2%), у переробленні та консервуванні риби, ракоподібних і молюсків (12,2%), фруктів і овочів (11,2%), у виробництві олії та тваринних жирів (11,1%). Разом із цим скоротився випуск продукції у виробництві м’яса та м’ясних продуктів на 37,1%, молочних продуктів – на 27,8%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 17,6%, напоїв – на 7,7%.

У січні–жовтні 2019р. вироблено 85 т яловичини і телятини, свіжої чи охолодженої – туш, напівтуш, четвертин необвалених, 268 т свинини свіжої чи охолодженої – туш, напівтуш (уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання), 2086 т виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових), 49,1 млн.л сумішей соків фруктових та овочевих, 15,2 млн.л соку томатного, 12,5 млн.л соку яблучного, 809,2 тис.т олії соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих), 4,3 тис.т молока та вершків незгущених й без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, 837 т масла вершкового жирністю не більше 85%, 416 т сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 766 т сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 60,2 тис.т борошна пшеничного чи пшенично-житнього, 46,2 тис.т хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання, 983,0 тис.дал вина ігристого зі свіжого винограду (крім вина «Шампанське»; уключаючи «Шампанське України»).

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 93,6%, у тому числі: у текстильному виробництві – 113,0%, виробництві одягу – 95,8%, у виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 85,7%. У січні–жовтні 2019р. вироблено 59,3 тис. піджаків та блейзерів та 92,1 тис. брюк, бриджів чоловічих та хлоп’ячих з тканини бавовняної або з волокон синтетичних або штучних, 10,4 тис. жіночих та дівчачих жакетів та блейзерів (крім трикотажних), 9,0 тис. жіночих та дівчачих суконь (крім трикотажних).

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічної діяльності індекс виробництва становив 99,2%.

У січні–жовтні 2019р. проти січня–жовтня 2018р. індекс промислової продукції у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції становив 92,1%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 92,8%, на підприємствах із випуску гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 119,2%.

У машинобудуванні, крім ремонту і монтажу машин і устатковання, спостерігалося зменшення випуску промислової продукції на 8,9%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря індекс промислової продукції становив 100,0%.

Будівництво

У січні–жовтні 2019р. підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 12866,1 млн.грн. Серед регіонів України за обсягами виробленої будівельної продукції Одеська область посіла 3 місце.

Індекс будівельної продукції порівняно з січнем–жовтнем 2018р. становив 103,6%.

Будівництво будівель збільшилося на 20,8%, у тому числі житлових – на 17,6%; нежитлових будівель на 28,4%. Разом з тим спостерігалося зменшення обсягів будівництва інженерних споруд на 4,3%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 79,2 % від загального обсягу виробленої будівельної продукції, капітальний та поточний ремонти – 17% та 3,8% відповідно.

У січні–вересні 2019р. по Одеській області прийнято в експлуатацію 674,3 тис.м² загальної площі житла (нове будівництво), з яких 71,1% – у будинках із двома і більше квартирами.

Обсяги прийнятих в експлуатацію житлових будівель порівняно з відповідним періодом 2018р. збільшилась в 1,6 раза.

У міських поселеннях прийнято в експлуатацію 406,3 тис.м² загальної площі житла (60,2% загального обсягу), у сільській місцевості – 268,0 тис.м² (39,8%).

Крім того, за 9 місяців 2019р. по області прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки загальною площею 60,0 тис.м².

Транспорт

У січні–жовтні 2019р. підприємствами транспорту перевезено 36,0 млн.т вантажів, що на 5,3% більше, ніж у січні–жовтні 2018р. Вантажооборот збільшився також на 5,3% і становив 55,1 млрд.ткм.

Відправлення вантажів залізничним транспортом порівняно з січнем–жовтнем 2018р. зменшилося. Зокрема, відправлення лісових вантажів скоротилося на 77,1%, коксу – на 54,3%, будівельних матеріалів – на 30,1%, брухту чорних металів – на 24,6%, чорних металів – на 7,4%, зерна і продуктів перемолу – на 2,1%. Разом з цим відправлення нафти і нафтопродуктів збільшилося на 45,5%, хімічних та мінеральних добрив – на 32,1%, цементу – на 28,7%, залізної і марганцевої руди – на 28,1%, кам’яного вугілля – на 3,2%.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами–підприємцями) у січні–жовтні 2019р. перевезено 9,2 млн.т вантажів, що на 34,7% більше, ніж у січні–жовтні 2018р., та виконано вантажооборот в обсязі 2073,6 млн.ткм, який збільшився на 14,0% порівняно з січнем–жовтнем 2018р.

У січні–жовтні 2019р. послугами пасажирського транспорту скористалися 260,0 млн пасажирів, виконано пасажирооборот в обсязі 9968,8 млн.пас.км, що відповідно на 5,8% та на 2,9% більше від обсягів січня–жовтня 2018р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами–підприємцями) скористалися 81,1 млн пасажирів, що на 8,4% менше, ніж у січні–жовтні 2018р. Міським електротранспортом перевезено на 15,1% більше пасажирів, ніж у січні–жовтні 2018р.

Зовнішньоекономічна діяльність

У січні–вересні 2019р. експорт товарів становив 1115,1 млн.дол. США, імпорт – 1325,7 млн.дол.². Порівняно з січнем–вереснем 2018р. експорт зменшився на 0,5% (на 5,3 млн.дол.), імпорт збільшився – на 21,5%² (на 234,9 млн.дол.). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 210,6² млн.дол. США. (у січні–вересні 2018р. сальдо позитивне 29,6 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–вереснем 2018р. збільшилась частка зернових культур, їстівних плодів та горіхів, насіння і плодів олійних рослин, добрива, деревини і виробів з деревини, текстильних матеріалів та текстильних виробів, електричних машин. Натомість зменшилась частка жирів та олій тваринного або рослинного походження, взуття, недорогоцінних металів та виробів з них, суден.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 301,5 млн.дол. або 27,0% від загального обсягу експорту (у січні–вересні 2018р. – 277,1 млн.дол. або 24,7% та збільшився проти січня–вересня 2018р. на 24,4 млн.дол., або 8,8%.

Найбільші обсяги експорту до країн ЄС продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 67,8% від загального обсягу експорту, недорогоцінні метали та вироби з них – 9,1%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 8,0%, машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 6,4%,

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювались до Польщі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Болгарії, Франції, Румунії, Великої Британії, Бельгії, Угорщини, Естонії, Чехії, Португалії. Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Туреччини, Єгипту, Китаю, Російської Федерації, Бангладеш, Малайзії, Алжиру, Молдови, Індії.

Серед інших країн–партнерів експорт товарів збільшився до Катару – у 8,4 раза, Бразилії – у 6,9 раза, Алжиру – у 5,1 раза, Тайваню – у 4,4 раза, Непалу – у 3,4 раза, Іраку – у 3,0 раза, Бангладеш – у 2,9 раза, Єгипту – у 2,6 раза, Лівії – у 2,2 раза, Південної Африки – у 2,1 раза. Зменшився до Фінляндії – на 79,2%, Саудівської Аравії – на 76,4%, Японії – на 71,5%, Пакистану – на 66,0%, Маршаллових Островів – на 69,8%, Ірану – на 56,8%, Молдови – на 53,7%, Російської Федерації – на 49,9%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка добрив, виробів зі шкіри, текстильних матеріалів та текстильних виробів, взуття, електричних машин, засобів наземного транспорту, крім залізничного. Зменшилась частка їстівних плодів та горіхів, жирів та олій тваринного або рослинного походження, готових харчових продуктів, мінеральних продуктів, пластмаси, полімерних матеріалів, недорогоцінних металів та виробів з них.

Імпорт товарів з країн Європейського Союзу становив 324,9 млн.дол., або 24,5% від загального обсягу (у січні–вересні 2018р. – відповідно 274,4 млн.дол. та 25,2% та збільшився проти січня–вересня 2018р. на 50,5 млн.дол., або 18,4%.

Найвагоміші обсяги імпорту товарів з країн ЄС складали: машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 24,6%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 15,0%, мінеральні продукти – 12,2%, засоби наземного транспорту, крім залізничного – 10,0%, готові харчові продукти – 7,8%, пластмаси, полімерні матеріали – 6,1%, недорогоцінні метали та вироби з них – 5,5%, вироби з каменю, гіпсу, цементу – 3,8%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Італії, Польщі, Греції, Болгарії, Іспанії, Бельгії, Франції, Литви, Нідерландів, Великої Британії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю, Туреччини, США, Індонезії, Російської Федерації, Білорусі, Індії, Молдови, Єгипту.

Порівняно із січнем–вереснем 2018р. імпорт товарів серед інших країн–партнерів збільшився з Саудівської Аравії – у 2,8 раза, Філіппін – у 2,3 раза, Індії – у 2,2 раза. Одночасно зменшились поставки товарів з Вірменії – на 57,2%, Російської Федерації – на 44,5%, Індонезії – на 37,1%, Грузії – на 36,8%, Туркменістану – на 36,0%, Білорусі – на 26,5%.

У січні–вересні 2019р. експорт послуг становив 581,1 млн.дол США, імпорт – 177,3 млн.дол. Порівняно з січнем–вереснем 2018р. експорт збільшився на 9,1% (48,5 млн.дол.), імпорт збільшився на 16,9% (25,6 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 403,8 млн.дол. (у січні–вересні 2018р. також позитивне сальдо 380,9 млн.дол.).

Порівняно з січнем–вереснем 2018р. збільшилися обсяги експорту у ділових послугах – на 48,1%, транспортних послугах – на 8,0%. Зменшення відбулось у послугах з переробки матеріальних ресурсів – на 45,9%, з будівництва – на 35,8%, зі страхування – на 29,9%.

Обсяг експорту послуг країнам Європейського Союзу становив 198,9 млн.дол., або 34,2% від загального обсягу експорту (у січні–вересні 2018р. – 190,1 млн.дол., або 35,7%) та збільшився порівняно з січнем–вереснем 2018р. на 8,8 млн.дол., або на 4,6%.

Серед країн–членів ЄС найбільші операції з експорту послуг здійснювалися з Кіпром, Великою Британією, Данією, Німеччиною, Францією.

Серед інших країн світу найбільше надавалися послуги Швейцарії, Вірґінським Островам (Брит.), Туреччині, Об’єднаним Арабським Еміратам, США та Маршаловим Островам.

Серед країн – партнерів найбільше зріс експорт послуг до Китаю, Грузії, Польщі, Туреччини, Сінгапуру. Натомість зменшення обсягів послуг спостерігалось в експорті Белізу, Греції, Панами, Естонії, Ізраїлю.

Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг у січні–вересні 2019р. складали транспортні послуги – 78,0%, ділові послуги – 9,3%, послуги, пов’язані з подорожами – 4,4% та послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю – 3,9%.

Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 92,2 млн.дол., або 52,0% від загального обсягу (у січні–вересні 2018р. – 85,0 млн.дол., або 56,0%) та збільшився порівняно з січнем–вереснем 2018р. на 7,2 млн.дол., або на 8,5%.

Серед країн ЄС найвагоміші обсяги послуг одержувалися від Франції, Кіпру, Німеччини, Данії, Великій Британії, Болгарії, Словаччини.

Серед інших країн світу найбільші обсяги послуг імпорту надавалися Туреччині, Грузії, Китаю, Сінгапуру та Швейцарії.

Порівняно з січнем–вереснем 2018р. імпорт послуг збільшився від Сінгапуру, Російської Федерації, Франції, Грузії, Туреччини.

Прямі іноземні інвестиції.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал), унесених в економіку області з початку інвестування, на 01 жовтня 2019р. становив 1271,1 млн.дол. США, що на 1,6% більше обсягу інвестицій на початок 2019р. З країн ЄС унесено 60,4% загального обсягу та з інших країн світу – 39,6%.

У січні–вересні 2019р. в економіку Одеської області іноземними інвесторами вкладено 29,1 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу); зменшення капіталу становило 31,5 млн.дол. США; інші зміни вартості акціонерного капіталу нерезидентів становили 22,3 млн.дол. США (у т.ч. за рахунок курсової різниці 22,8 млн.дол.).

Серед країн світу лідерами прямого іноземного інвестування в економіку області були Кіпр, Сінгапур та Нідерланди.

Пріоритетними для інвестування були підприємства промисловості 41,4% від загального обсягу прямих інвестицій (акціонерного капіталу) області, транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 24,1%, організації, що здійснюють операції з нерухомим майном – 19,7%.

Обсяги прямих інвестицій (акціонерного капіталу) підприємств області в економіку країн світу на 1 жовтня 2019р. становили 26,2 млн.дол. США. Прямі інвестиції з області здійснено до 12 країн світу, переважна їхня частка спрямована до Латвії (96,0%).

Споживчі ціни

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–жовтні 2019р. по області становив 104,0% (по Україні – 104,2%).

Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 5,4%.

Серед продуктів харчування, ціни на які в середньому зросли на 5,0%, найбільше (на 25,1%) підвищились у ціні фрукти. Зростання цін на хліб і хлібопродукти на 7,3%, у значній мірі обумовлено суттєвим (на 21,7%) подорожчанням продуктів переробки зернових, а саме: гречаних круп – в 1,6 раза. Риба та продукти з риби стали дорожче на 6,2%, у т.ч. свіжа, охолоджена та заморожена риба – на 8,5%. Ціни на цукор, джем, мед, шоколад та кондитерські вироби підвищились на 5,7%. Приріст цін на м’ясо та м’ясопродукти становив 5,0%. При загальному підвищенні цін на овочі на 4,7%, картопля подорожчала в 1,9 раза, а огірки, ріпчаста цибуля, помідори, буряк, морква, навпаки, подешевшали на 57,1–34,0%. Поряд з цим, відбулось зниження цін на молоко, сир та яйця, яке становило 1,1%, при цьому яйця подешевшали на 19,8%. Олія та жири знизились у ціні на 1,0%, що відбулось в основному, за рахунок здешевлення сала на 15,2%.

Ціни на алкогольні напої, тютюнові вироби підвищились на 10,6%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 18,1% та алкогольні напої – на 3,7%.

За групою житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива ціни (тарифи) у цілому знизились на 5,7%, що спричинено насамперед, здешевленням природного газу на 31,2% та скрапленого для побутових потреб – на 7,3%. Поряд з цим, підвищились тарифи за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на 34,5%, каналізацію – на 3,8%, холодну воду – на 3,3% та опалення – на 2,1%.

На 5,1% зросли ціни в сфері охорони здоров’я. Послуги лікарень стали дорожче на 9,3%, амбулаторні послуги – на 7,6%.

Зниження цін на транспорт на 4,4%, перш за все, відбулось, головним чином, за рахунок здешевлення палива і мастил та автомобілів на 7,4%. Разом з цим, проїзд у залізничному пасажирському транспорті подорожчав на 13,7%.

Послуги освіти стали дорожче на 17,7%, в основному, через підвищення плати в закладах дошкільної освіти на 41,2% та середньої – на 28,4%.

_______________

¹ Деякі дані наведені за інший період згідно з Планом державних статистичних спостережень.

² Розраховано з урахуванням поставок до області газу нафтового та інших вуглеводних у газоподібному стані.