Архів: 2019|2018|2017|2016|2015|2014|2013|2012|2011|2010

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2019 РОЦІ¹ (повідомлення для ЗМІ)

Населення

Чисельність наявного населення області, за оцінкою, на 1 грудня 2019р. становила 2377,0 тис.осіб. Упродовж січня–листопада 2019р. чисельність наявного населення області зменшилася на 3271 особу.

Порівняно із січнем–листопадом 2018р. обсяг природного скорочення збільшився на 2031 особу.

Кількість живонароджених у січні–листопаді 2019р. становила 19505 осіб, померлих – 30456 осіб.

Ринок праці

За результатами обстеження робочої сили середньомісячна кількість робочої сили віком 15 років і старше за 9 місяців 2019р. становила 1088,3 тис. осіб, з них у віці 15–70 років – 1084,0 тис. осіб, що на 1,4% більше, ніж у відповідному періоді 2018р.

У складі робочої сили серед осіб віком 15 років і старше 94,3% належали до зайнятих осіб, а решта 5,7%, відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП), класифікувалися як безробітні.

Кількість зайнятого населення віком 15 років і старше становила 1026,6 тис. осіб, з них у віці 15–70 років – 1022,3 тис. осіб, що на 17,8 тис. осіб більше порівняно з відповідним періодом 2018р.

За 9 місяців 2019р. рівень зайнятості населення у віці 15 років і старше становив 52,2% населення відповідного віку, а серед осіб віком 15–70 років – 58,4%.

Кількість безробітного населення віком 15 років і старше та у віці 15–70 років, відповідно до методології МОП, становила по 61,7 тис. осіб.

Рівень безробіття населення у віці 15 років і старше та у віці 15–70 років становив 5,7% робочої сили відповідного віку.

Кількість осіб, які не входять до складу робочої сили, віком 15 років і старше за 9 місяців 2019р. становила 877,0 тис. осіб, з них у віці 15–70 років – 665,5 тис. осіб, що складає понад третину населення відповідного віку.

Оплата праці та соціально-трудові відносини

У січні–листопаді 2019р. розмір середньої номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 9082 грн і порівняно з відповідним періодом 2018р. збільшився на 15,4%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту, фінансова та страхова діяльність, державне управління й оборона; обов`язкове соціальне страхування, інформація та телекомунікації, професійна, наукова та технічна діяльність, а серед промислових видів діяльності – виробництво електричного устатковання, виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання, де заробітна плата перевищила середній показник по області в 1,2–1,7 раза.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у добувній промисловості і розробленні кар`єрів, поштовій та кур’єрській діяльності, сільському господарстві, лісовому господарстві та рибному господарстві, текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, тимчасовому розміщуванні й організації харчування, виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажу машин і устатковання, виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності, а також в охороні здоров`я та наданні соціальної допомоги, і не перевищував 75,9% від середнього рівня по області.

Індекс реальної заробітної плати (з урахуванням змін споживчих цін) у січні–листопаді 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 107,0%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати у січні–листопаді 2019р. збільшилася на 22,6%, або на 14385 тис.грн, і на 1 грудня 2019р. становила 77994 тис.грн, що дорівнює 1,9% фонду оплати праці, нарахованого за листопад 2019р.

Заборгованість перед працівниками економічно активних підприємств на 1 грудня 2019р. становила 46205 тис.грн.

Кількість працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, на
1 грудня 2019р. становила 1971 особу, або 0,5% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 23442 грн, що у 2,5 рази більше середньої заробітної плати за листопад п.р.

Соціальний захист

У січні–листопаді 2019р. призначено субсидії на оплату житлово-комунальних послуг 199,5 тис. домогосподарств, із них у міській місцевості - 126,0 тис., у сільській місцевості – 73,5 тис. домогосподарств.

Сума субсидій, призначених домогосподарствам, у січні–листопаді 2019р. становила 54472,1 тис.грн, з неї у міській місцевості – 37236,2 тис.грн, у сільській місцевості – 17235,9 тис.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство у листопаді 2019р. становив 296,2 грн (у жовтні – 344,8 грн).

Крім того, у січні–листопаді 2019р. 31,9 тис. домогосподарств було призначено субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міській місцевості – 6,8 тис. домогосподарств, у сільській місцевості – 25,1 тис.

Середній розмір призначеної у листопаді 2019р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3245,6 грн (у жовтні 2019р. – 2633,5 грн).

У січні–листопаді 2019р. сума субсидій, отриманих домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 102050,5 тис.грн.

Населені пункти та житло

У листопаді 2019р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 372,2 млн.грн, що становило 60,5% нарахованих за цей період сум, за постачання електричної енергії – 249,8 млн.грн.

На кінець листопада 2019р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 2641,1 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 610,3 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 322,2 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 156,0 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 49,0 млн.грн, за постачання електричної енергії – 419,6 млн.грн.

Внутрішня торгівля

Оборот роздрібної торгівлі (включає роздрібний товарооборот підприємств, основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, та дані щодо обсягів продажу товарів фізичними особами–підприємцями) у 2019р. становив 82764,8 млн.грн, що в порівнянних цінах на 12,8% більше обсягу 2018р.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у 2019р. становив 63673,5 млн.грн, що в порівнянних цінах на 12,8% більше обсягу 2018р., проти грудня 2018р. також збільшення на 15,6%.

Сільське господарство

За попередніми даними, індекс сільськогосподарської продукції у 2019р. порівняно з 2018р. становив 89,4%, у тому числі у підприємствах – 81,3%, у господарствах населення – 101,3%. Індекс продукції рослинництва становив 88,5%, продукції тваринництва – 94,4%.

За попередніми підсумками, у господарствах усіх категорій у 2019р. загальні обсяги виробництва м’яса (реалізації на забій сільськогосподарських тварин у живій масі) становили 59,0 тис.т (у порівнянні з 2018р. на 7,9% менше), молока – 321,4 тис.т (менше на 4,0%), яєць – 203,5 млн.шт (менше на 19,2%). Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва складала відповідно 79,8%, 90,6% та 94,7%.

За попередніми даними, на 1 січня 2020р. у господарствах усіх категорій загальна кількість великої рогатої худоби становила 145,5 тис. голів (на 6,0% менше, ніж на 1 січня 2019р.), у тому числі корів – 89,7 тис. голів (на 3,9% менше), свиней – 149,3 тис. голів (на 13,7% менше), овець та кіз – 291,9 тис. голів (на 8,5% менше), птиці свійської – 2,6 млн. голів (на 17,8% менше). У господарствах населення утримувалось 87,1% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 91,4%; свиней – 53,4%, овець і кіз – 87,2%, птиці всіх видів – 97,5%.

Промисловість

У 2019р. порівняно з 2018р. індекс промислової продукції становив 107,3%.

У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 108,4%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у 2019р. проти 2018р. одержано приріст продукції 8,7%, у тому числі у виробництві продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів (38,4%), готових кормів для тварин (25,4%), інших харчових продуктів (15,3%), олії та тваринних жирів (14,4%), у переробленні та консервуванні риби, ракоподібних і молюсків (8,1%), фруктів і овочів (7,7%). Разом із цим скоротився випуск продукції у виробництві м’яса та м’ясних продуктів на 37,5%, молочних продуктів – на 22,4%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 20,9%, напоїв – на 7,6%.

У 2019р. вироблено 95 т яловичини і телятини, свіжої чи охолодженої – туш, напівтуш, четвертин необвалених, 336 т свинини свіжої чи охолодженої – туш, напівтуш (уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання), 2,4 тис.т виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових), 59,5 млн.л сумішей соків фруктових та овочевих, 17,7 млн.л соку томатного, 14,2 млн.л соку яблучного, 1,0 млн.т олії соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих), 5,1 тис.т молока та вершків незгущених й без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, 1,0 тис.т масла вершкового жирністю не більше 85%, 491 т сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 855 т сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 70,8 тис.т борошна пшеничного чи пшенично-житнього, 53,4 тис.т хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання, 1,4 млн.дал вина ігристого зі свіжого винограду (крім вина «Шампанське»; уключаючи «Шампанське України»).

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 92,8%, у тому числі: у текстильному виробництві – 108,0%, виробництві одягу – 93,1%, у виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 87,9%. У 2019р. вироблено 69,9 тис. піджаків та блейзерів та 103,8 тис. брюк, бриджів чоловічих та хлоп’ячих з тканини бавовняної або з волокон синтетичних або штучних, 13,6 тис. жіночих та дівчачих жакетів та блейзерів (крім трикотажних), 10,5 тис. жіночих та дівчачих суконь (крім трикотажних).

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічної діяльності індекс виробництва становив 99,7%.

У 2019р. проти 2018р. індекс промислової продукції у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції становив 113,3%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 93,5%, на підприємствах із випуску гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 118,0%.

У машинобудуванні, крім ремонту і монтажу машин і устатковання, спостерігалося зменшення випуску промислової продукції на 11,1,0%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря індекс промислової продукції становив 99,5%.

Будівництво

У 2019р. підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 17313,5 млн.грн.

Серед регіонів України за обсягами виробленої будівельної продукції Одеська область посіла 3 місце.

У 2019р. порівняно із 2018р. обсяги будівництва збільшилися на 7,3 у т.ч. із будівництва будівель на 21,9% (житлових – на 20,8%, нежитлових – 24,1%) та інженерних споруд на 1,0%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 79,5% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, капітальний та поточний ремонти – 17,0% та 3,5% відповідно.

Транспорт

У 2019р. підприємствами транспорту перевезено 42,9 млн.т вантажів, що на 4,6% більше, ніж у 2018р. Вантажооборот збільшився на 4,4% і становив 66,0 млрд.ткм.

Відправлення вантажів залізничним транспортом порівняно з 2018р. зменшилося. Зокрема, відправлення лісових вантажів скоротилося на 78,4%, коксу – на 50,8%, будівельних матеріалів – на 29,3%, брухту чорних металів – на 28,2%, чорних металів – на 10,1%, зерна і продуктів перемолу – на 7,8%. Разом з цим відправлення хімічних та мінеральних добрив збільшилося на 25,7%, залізної і марганцевої руди – на 19,6%, цементу – на 17,1%, нафти і нафтопродуктів – на 15,6%, кам’яного вугілля – на 8,7%.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами–підприємцями) у 2019р. перевезено 11,4 млн.т вантажів, що на 41,3% більше, ніж у 2018р., та виконано вантажооборот в обсязі 2524,1 млн.ткм, який збільшився на 14,0% порівняно з 2018р.

У 2019р. послугами пасажирського транспорту скористалися 312,5 млн пасажирів, виконано пасажирооборот в обсязі 11824,6 млн.пас.км, що відповідно на 5,7% та на 3,4% більше від обсягів 2018р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами–підприємцями) скористалися 96,2 млн пасажирів, що на 9,8% менше, ніж у 2018р. Міським електротранспортом перевезено на 15,8% більше пасажирів, ніж у 2018р.

Зовнішньоекономічна діяльність

У січні–листопаді 2019р. експорт товарів становив 1379,2 млн.дол. США, імпорт – 1714,6 млн.дол.². Порівняно з січнем–листопадом 2018р. експорт зменшився на 7,1% (на 105,7 млн.дол.), імпорт збільшився – на 22,3%² (на 312,7 млн.дол.). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 335,4² млн.дол. США (у січні–листопаді 2018р. сальдо позитивне 8,3 млн.дол. США²).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–листопадом 2018р. збільшилась частка їстівних плодів та горіхів; зернових культур; добрива, машин, обладнання та механізмів, електричне обладнання. Натомість зменшилась частка жирів та олії тваринного або рослинного походження, алкогольних і безалкогольних напоїв та оцту, продуктів неорганічної хімії, чорних металів, суден.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 395,8 млн.дол. або 28,7% від загального обсягу експорту (у січні–листопаді 2018р. – 378,8 млн.дол. або 25,5% та збільшився проти січня–листопада 2018р. на 17,0 млн.дол., або 4,5%.

Найбільші обсяги експорту до країн ЄС продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 70,0% від загального обсягу експорту, недорогоцінні метали та вироби з них – 8,2%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 7,6%, машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 6,2%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювались до Польщі, Іспанії, Італії, Нідерландів, Німеччини, Болгарії, Франції, Бельгія, Румунії, Великої Британії. Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Єгипту, Туреччини, Китаю, Російської Федерації, Бангладеш, Малайзії, Молдови, Білорусії.

Серед країн–партнерів експорт товарів збільшився до Бразилії – у 7,7 раза, Непалу – у 5,1 раза, Канади – у 4,9 раза, Тайваню – у 4,4 раза, Словаччини – у 3,3 раза, Бангладеш – 2,9 раза, Єгипту та Катару – у 2,7 раза, Португалії – у 2,3 раза, Чехії – у 2,3 раза. Зменшився до Саудівської Аравії – на 80,6%, Японії – на 75,3%, Фінляндії – на 69,7%, Маршаллових Островів – на 66,4%, Пакистану – на 65,0%, Греції – на 60,7%, Філіппін – 54,5%.

У загальному обсязі імпорту товарів порівняно із січнем–листопадом 2018р. збільшилась частка добрив, текстильних матеріалів та текстильних виробів, взуття. Зменшилась частка кави, чаю; цукру і кондитерських виробів з цукру; алкогольних і безалкогольних напоїв та оцту; мінеральних палив, нафти і продуктів її перегонки, чорних металів та виробів з чорних металів. Імпорт товарів з країн Європейського Союзу становив 423,0 млн дол., або 24,7% від загального обсягу (у січні–листопаді 2018р. – відповідно 337,7 млн.дол. та 24,1% та збільшився проти січня–листопада 2018р. на 85,3 млн.дол., або 25,3%.

Найвагоміші обсяги імпорту товарів з країн ЄС складали: машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 23,7%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 13,7%, мінеральні продукти – 12,7%, засоби наземного транспорту, крім залізничного – 9,1%, готові харчові продукти – 7,8%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 6,0%, недорогоцінні метали та вироби з них – 5,1%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Італії, Польщі, Греції, Іспанії, Болгарії, Франції, Бельгії, Угорщини, Литви.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю, Туреччини, Російської Федерації, США, Індонезії, Білорусі, Індії, Молдови, Японії.

Порівняно із січнем–листопадом імпорт товарів збільшився з Греції – у 4,2 раза, Болгарії – у 3,3 раза, Пакистану – у 3,2 раза, Саудівської Аравії – у 2,2 раза, Індії – на 99,5%, Азербайджану – на 84,5%, США – на 82,7%. Одночасно зменшились поставки товарів з Туркменістану – на 69,6%, Вірменії – на 55,7%, Грузії – на 35,8%, Індонезії – на 30,5%, Алжиру – на 25,6%, Португалії – на 22,9%, Ірану – на 21,9%, Чехії – на 21,7%.

Споживчі ціни

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у 2019р. по області становив 103,9% (по Україні – 104,1%).

Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 5,5%.

Серед продуктів харчування найбільше (на 15,3%) подорожчали фрукти, з них яблука – на 38,5%, цитрусові – на 13,8%, банани – на 9,6%. Хліб і хлібопродукти підвищились у ціні на 8,4%, що в значній мірі спричинено значним (на 23,2%) подорожчанням продуктів переробки зернових, а саме: гречаних круп – в 1,7 раза. Приріст цін на рибу та продукти з риби становив 7,9%, зокрема, на свіжу, охолоджену та заморожену рибу – 11,0%. Ціни на цукор, джем, мед, шоколад та кондитерські вироби зросли на 4,4%. М’ясо та м’ясопродукти стали дорожче на 4,2%. На 3,9% підвищились ціни на олію та жири, у т.ч. на маргарин та масло – на 9,1% та 8,2% відповідно. Молоко, сир та яйця, у цілому, подорожчали на 3,6%, при цьому, молоко підвищилось у ціні на 10,5%, а яйця, навпаки, подешевшали на 17,2%. При загальному зростанні цін на овочі на 1,1%, картопля стала дорожче в 1,6 раза, проте, морква, буряк, ріпчаста цибуля та білокачанна капуста знизились у ціні на 45,5–34,5%.

Алкогольні напої, тютюнові вироби подорожчали на 12,0%, а саме: тютюнові вироби – на 22,9%, алкогольні напої – на 2,3%.

Зниження цін (тарифів) за групою житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива на 6,1%, відбулось, в основному, за рахунок здешевлення природного газу на 31,1% та скрапленого для побутових потреб – на 10,5%. Поряд з цим, зафіксовано зростання тарифів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на 32,4%, каналізацію – на 3,8%, холодну воду – на 3,3%.

У сфері охорони здоров’я ціни зросли на 4,5%. Амбулаторні послуги та послуги лікарень подорожчали на 10,5% та 9,3% відповідно.

Ціни на транспорт знизились на 6,9%.

Послуги освіти подорожчали на 18,0%, перш за все, через підвищення плати в закладах дошкільної освіти на 41,2% та середньої – на 28,4%.

__________

¹ Деякі дані наведені за інший період згідно з Планом державних статистичних спостережень.

² Розраховано з урахуванням поставок до області газу нафтового та інших вуглеводних у газоподібному стані.