Архів: 2019|2018|2017|2016|2015|2014|2013|2012|2011|2010

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ У СІЧНІ–ВЕРЕСНІ 2019 РОКУ1  (повідомлення для ЗМІ)

 

Населення

Чисельність наявного населення області, за оцінкою, на 1 вересня 2019р. становила 2376,6 тис.осіб. Упродовж січня–серпня 2019р. чисельність наявного населення області зменшилася на 3707 осіб.

Порівняно із січнем–серпнем 2018р. обсяг природного скорочення збільшився на 2193 особи.

Кількість живонароджених у січні–серпні 2019р. становила 13984 особи, померлих – 22820 осіб.

 

Ринок праці

За результатами обстеження робочої сили кількість робочої сили у віці 15–70 років у січні–червні 2019р., порівняно з відповідним періодом 2018 р., збільшилась на 1,3% і становила 1079,0 тис. осіб, з них 1046,9 тис. осіб, або 97,0%, були у працездатному віці. У складі робочої сили у віці 15–70 років 93,9% належали до зайнятих осіб, а решта 6,1%, відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП), класифікувалися як безробітні.

Кількість зайнятого населення у віці 15–70 років, порівняно з січнем–червнем 2018р., збільшилась на 2,0% і становила 1013,1 тис. осіб, з нього у працездатному віці – 981,0 тис. осіб (96,8%). Рівні зайнятості населення у віці 15–70 років та серед населення працездатного віку за зазначений період збільшились на 1,2 в.п. та відповідно становили 57,9% та 67,7% населення відповідного віку.

Кількість безробітного населення у віці 15–70 років (за методологією МОП) у січні–червні 2019 р., порівняно з відповідним періодом 2018 р., зменшилась на 5,8 тис. осіб, або на 8,1%, та становила 65,9 тис. осіб. Рівень безробіття населення у віці 15–70 років (за методологією МОП), порівняно з січнем–червнем 2018р., зменшився на 0,6 в.п. та становив 6,1% робочої сили зазначеного віку, а серед населення працездатного віку – 6,3%.

Кількість осіб, які не входять до складу робочої сили, у віці 15–70 років у січні–червні 2019р. становила 670,5 тис. осіб, або більше третини всього населення цього віку.

 

Оплата праці та соціально-трудові відносини

У січні–серпні 2019р. розмір середньої номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 8964 грн і порівняно з відповідним періодом 2018р. збільшився на 15,1%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту, фінансова та страхова діяльність, державне управління й оборона; обов`язкове соціальне страхування, інформація та телекомунікації, професійна, наукова та технічна діяльність, а серед промислових видів діяльності – виробництво електричного устатковання, виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, де заробітна плата перевищила середній показник по області в 1,2–1,7 раза.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у добувній промисловості і розробленні кар`єрів, поштовій та кур’єрській діяльності, сільському господарстві, лісовому господарстві та рибному господарстві, текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, тимчасовому розміщуванні й організації харчування, виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажу машин і устатковання, виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності, а також в охороні здоров`я та наданні соціальної допомоги, і не перевищував 76,3% від середнього рівня по області.

Індекс реальної заробітної плати (з урахуванням змін споживчих цін) у січні–серпні 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 106,1%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати у січні–серпні 2019р. зменшилася на 23,6%, або на 14986 тис.грн, і на 1 вересня 2019р. становила 48623 тис.грн, що дорівнює 1,2% фонду оплати праці, нарахованого за серпень 2019р.

Заборгованість перед працівниками економічно активних підприємств на 1 вересня 2019р. становила 16834 тис.грн.

Кількість працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, на1 вересня 2019р. становила 1451 особу, або 0,4% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 11602 грн, що на 24,5% більше середньої заробітної плати за серпень п.р.

Соціальний захист

У січні–серпні 2019р. призначено субсидії на оплату житлово-комунальних послуг 123,8 тис. домогосподарств, із них у міській місцевості - 72,3 тис., у сільській місцевості – 51,5 тис. домогосподарств.

Сума субсидій, призначених домогосподарствам, у січні–серпні 2019р. становила 30572,3 тис.грн, з неї у міській місцевості – 18125,3 тис.грн, у сільській місцевості – 12447,0 тис.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство у серпні 2019р. становив 83,7 грн (у липні – 98,8 грн).

Крім того, у січні–серпні 2019р. 29,4 тис. домогосподарств було призначено субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міській місцевості – 6,4 тис. домогосподарств, у сільській місцевості – 23,0 тис.

Середній розмір призначеної у серпні 2019р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3083,0 грн (у липні 2019р. – 3120,3 грн).

У січні–серпні 2019р. сума субсидій, отриманих домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 93384,8 тис.грн.

 

Населені пункти та житло

У серпні 2019р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 320,9 млн.грн, що становило 113,1% (за рахунок погашення боргу попередніх періодів) нарахованих за цей період сум, за постачання електричної енергії – 227,6 млн.грн.

На кінець серпня 2019р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 2527,5 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 521,7 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 311,6 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 164,6 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 45,4 млн.грн, за постачання електричної енергії – 398,5 млн.грн.

 

Внутрішня торгівля

Оборот роздрібної торгівлі (включає роздрібний товарооборот підприємств, основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, та дані щодо обсягів продажу товарів фізичними особами–підприємцями) у січні–вересні 2019р. становив 60003,3 млн.грн, що в порівнянних цінах на 12,7% більше обсягу січня–вересня 2018р.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–вересні 2019р. становив 46162,3 млн.грн, що в порівнянних цінах на 12,7% більше обсягу січня–вересня 2018р., проти вересня 2018р. також збільшення на 8,1%.

 

 

Сільське господарство

Індекс сільськогосподарської продукції у січні–вересні 2019р. порівняно з січнем–вереснем 2018р. становив 95,5%, у тому числі у підприємствах – 88,6%, у господарствах населення – 106,3%.

Станом на 1 жовтня 2019р. господарствами всіх категорій скошено й обмолочено культур зернових та зернобобових на площі 1120,8 тис.га, що становить 92,1% площ, посіяних під урожай поточного року (торік 87,8%). Із зібраної площі одержано 3438,8 тис.т зерна (у початково оприбуткованій вазі), що на 8,6% менше, ніж було одержано на початок жовня 2018р, у тому числі підприємствами намолочено 2385,9 тис.т (на 12,4% менше), господарствами населення – 1052,9 тис.т (на 1,4% більше).

У середньому з 1 га обмолоченої площі одержано культур зернових та зернобобових 30,7 ц з 1 га (на 14,0% менше, ніж торік), в тому числі у підприємствах – 30,2 ц, у господарствах населення – 31,9 ц .

Ріпак (озимий та ярий) зібрано на площі 192,6 тис.га (на 30,8% більше, ніж на початок жовтня 2018р.), що складає 99,7% площ, посіяних під урожай 2019р. Його валовий збір становив 372,3 тис.т, що на 7,9% більше, а середня врожайність – 19,3 ц з 1 га (менше на 17,5%).

Соняшник зібрано на площі 320,5 тис.га (на 2,8% менше, ніж на початок жовтня 2018р.), що складає 88,8% площ, посіяних під урожай 2019р. Його валовий збір становив 587,0 тис.т, що на 13,9% менше, а середня врожайність – 18,3 ц з 1 га (менше на 11,6%).

Господарствами усіх категорій накопано 381,3 тис.т картоплі, що на 25,1%  більше, ніж торік.

Обсяги виробництва овочів відкритого ґрунту збільшилось на 15,2% і становили 246,5 тис.т.

Обсяги виробництва плодоягідної продукції  порівняно з початком жовтня 2018р. збільшилися на 0,4% і становили 95,6 тис.т.

У господарствах усіх категорій у січні–вересні 2019р. загальні обсяги виробництва м’яса (реалізації на забій сільськогосподарських тварин у живій масі) становили 39,2 тис.т (у порівнянні з січнем–вереснем 2018р. на 8,3% менше), молока – 250,9 тис.т (менше на 4,8%), яєць – 174,1 млн.шт (менше на 17,4%). Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва складала відповідно 82,7%, 90,5% та 94,1%.

За розрахунками, на 1 жовтня 2019р. у господарствах усіх категорій загальна кількість великої рогатої худоби становила 162,3 тис. голів (на 5,4% менше, ніж на 1 жовтня 2018р.), у тому числі корів – 91,2 тис. голів (на 3,2% менше), свиней – 173,2 тис. голів (на 16,7% менше), овець та кіз – 312,8 тис. голів (на 6,7% менше), птиці свійської – 3,2 млн. голів (на 18,4% менше). У господарствах населення утримувалось 87,8% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 91,1%; свиней – 59,2%, овець і кіз – 85,8%, птиці всіх видів – 97,2%.

Обсяг власно виробленої аграрної продукції, реалізованої підприємствами, у січні–вересні 2019р. порівняно з січнем–вереснем 2018р. на 14,7% менше, у тому числі продукції рослинництва – на 14,8%, тваринництва – на 12,3%.

На 1 жовтня 2019р. у підприємствах, які безпосередньо вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових, було в наявності 1827,0 тис.т зерна (на 18,1% менше проти 1 жовтня 2018р.), у тому числі 1083,4 тис.т пшениці, 374,8 тис.т ячменю, 279,2 тис.т кукурудзи на зерно та 0,3 тис.т жита.

Запаси насіння соняшнику становили 377,8 тис.т (на 28,1% менше, ніж на 1 жовтня 2018р.).

 

Промисловість

У січні–вересні 2019р. порівняно з січнем–вереснем 2018р. індекс промислової продукції становив 104,4%.

У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 105,2%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у січні–вересні 2019р. проти січня–вересня 2018р. одержано приріст продукції 6,4%, у тому числі у виробництві продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів (40,7%), готових кормів для тварин (26,7%), інших харчових продуктів (18,6%), у переробленні та консервуванні риби, ракоподібних і молюсків (16,1%), у виробництві олії та тваринних жирів (10,5%), у переробленні фруктів і овочів (10,1%). Разом із цим скоротився випуск продукції у виробництві м’яса та м’ясних продуктів на 34,9%, молочних продуктів – на 31,8%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 15,7%, напоїв – на 9,6%.

У січні–вересні 2019р. вироблено 72 т яловичини і телятини, свіжої чи охолодженої – туш, напівтуш, четвертин необвалених, 242 т свинини свіжої чи охолодженої – туш, напівтуш (уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання), 1930 т виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових), 44,6 млн.л сумішей соків фруктових та овочевих, 14,1 млн.л соку томатного, 10,5 млн.л соку яблучного,  703,7 тис.т олії соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих), 3,9 тис.т молока та вершків незгущених й без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, 747 т масла вершкового жирністю не більше 85%, 378 т сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 693 т сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 54,9 тис.т борошна пшеничного чи пшенично-житнього, 42,4 тис.т хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання, 720,4 тис.дал вина ігристого зі свіжого винограду (крім вина «Шампанське»; уключаючи «Шампанське України»).

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 97,1%, у тому числі: у текстильному виробництві – 112,7%, виробництві одягу – 98,8%, у виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 90,5%. У січні–вересні 2019р. вироблено 53,8 тис. піджаків та блейзерів та 86,7 тис. брюк, бриджів чоловічих та хлоп’ячих з тканини бавовняної або з волокон синтетичних або штучних, 9,6 тис. жіночих та дівчачих жакетів та блейзерів (крім трикотажних), 8,4 тис. жіночих та дівчачих суконь (крім трикотажних).

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічної діяльності індекс виробництва становив 99,0%.

У січні–вересні 2019р. проти січня–вересня 2018р. індекс промислової продукції у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції становив 78,2%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 91,9%, на підприємствах із випуску гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 119,2%.

У машинобудуванні, крім ремонту і монтажу машин і устатковання, спостерігалося зменшення випуску промислової продукції на 92,3%.

 У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря індекс промислової продукції становив 99,4%.

 

Будівництво

У січні–вересні 2019р. підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 11032,7 млн.грн.

Серед регіонів України за обсягами виробленої будівельної продукції Одеська область посіла 3 місце.

У січні–вересні 2019р. порівняно із січнем–вереснем 2018р. обсяги будівництва зменшилися на 2,1%, у т.ч. інженерних споруд – на 12,8%. Водночас обсяги будівництва будівель зросли на 21,3%, у т.ч. житлових будівель –  на 18,3%,  нежитлових – на 28,4%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 79,8 % від загального обсягу виробленої будівельної продукції,  капітальний та поточний ремонти –16,3% та 3,9% відповідно.

 

Транспорт

У січні–вересні 2019р. підприємствами транспорту перевезено 32,1 млн.т вантажів, що на 4,9% більше, ніж у січні–вересні 2018р. Вантажооборот збільшився на 5,4% і становив 49,3 млрд.ткм.

Відправлення вантажів залізничним транспортом порівняно з січнем–вереснем 2018р. зменшилося. Зокрема, відправлення лісових вантажів скоротилося на 79,5%, коксу – на 64,0%, будівельних матеріалів – на 30,6%, брухту чорних металів – на 24,0%, кам’яного вугілля – на 5,6%, чорних металів – на 4,8%. Разом з цим відправлення нафти і нафтопродуктів збільшилося на 46,3%, цементу – на 31,6%, хімічних та мінеральних добрив – на 28,9%, залізної і марганцевої руди – на 23,5%, зерна і продуктів перемолу – на 2,5%.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами–підприємцями) у січні–вересні 2019р. перевезено 8,1 млн.т вантажів, що на 31,5% більше, ніж у січні–вересні 2018р., та виконано вантажооборот в обсязі 1822,8 млн.ткм, який збільшився на 12,5% порівняно з січнем–вереснем 2018р.

У січні–вересні 2019р. послугами пасажирського транспорту скористалися 232,9 млн пасажирів, виконано пасажирооборот в обсязі 9004,2 млн.пас.км, що відповідно на 6,3% та на 2,8% більше від обсягів січня–вересня 2018р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами–підприємцями) скористалися 73,5 млн пасажирів, що на 7,2% менше, ніж у січні–вересні 2018р. Міським електротранспортом перевезено на 15,3% більше пасажирів, ніж у січні–вересні 2018р.

 

Зовнішньоекономічна діяльність

У січні–серпні 2019р. експорт товарів становив 959,8 млн.дол. США, імпорт – 1158,1 млн.дол. Порівняно з січнем–серпнем 2018р. експорт зменшився на 1,9% (на 18,4 млн.дол.), імпорт – збільшився на 20,9%1 (на 200,0 млн.дол.).  Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 198,32 млн.дол. США. (у січні–серпні 2018р. сальдо позитивне у розмірі 20,1 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–серпнем 2018р. збільшилась частка зернових культур, їстівних плодів та горіхів, насіння і плодів олійних рослин, полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них, деревини і виробів з деревини, електричних машин. Натомість зменшилась частка жирів та олій тваринного або рослинного походження, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, взуття, недорогоцінних металів та виробів з них, суден.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 271,5 млн.дол. або 28,3% від загального обсягу експорту (у січні–серпні 2018р. – 249,4 млн.дол. або 25,5%) та збільшився проти січня–серпня 2018р. на 22,1 млн.дол., або 8,9%.

  Найбільші обсяги експорту до країн ЄС продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 68,0% від загального обсягу експорту, недорогоцінні метали та вироби з них – 9,3%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 8,3%, машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 6,2%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювались до Польщі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Болгарії, Румунії, Франції, Великої Британії, Угорщини. Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Єгипту, Туреччини, Малайзії, Російської Федерації, Алжиру, Бангладеш, Молдови, Китаю, Білорусі, США, Індії, Об’єднаних Арабських Еміратів.

Серед найбільших країн–партнерів експорт товарів збільшився до Бразилії – у 7,8 раза, Катару – у 5,7 раза, Алжиру – у 5,2 раза, Бангладеш – у 4,2 раза, Іраку – у 3,9 раза, Австрії та Угорщини – у 3,8, Ірландії – у 3,5 раза, Словенії – 3,1 раза, Португалії – 3,0 раза, Єгипту – у 2,4 раза, Південної Африки – у 2,2 раза, Чехії – 2,0 раза, Нової Зеландії –на 97,7%, США – на 93,8%, Канади – на 91,5%, Кіпру – на 82,3%, Лівії – на 71,9%, Таїланду – на 70,1%, Великої Британії – на 66,1%, Туреччини – на 47,1%, Польщі – на 46,2%. Зменшився до Молдови – на 57,4%, Ірану – на 56,9%, Індії – на 52,8%, Російської Федерації – на 52,3%., Естонії – на 51,1%, Бельгії – на 48,1%, Китаю – на 43,0%, Ізраїлю – на 40,8%, Узбекистану – на 39,1%, Вірменії – на 23,2%, Франції – на 22,7%, Азербайджану – на 20,0%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка добрив, текстильних матеріалів та текстильних виробів, взуття, електричних машин, засобів наземного транспорту, крім залізничного, іграшок. Зменшилась частка їстівних плодів та горіхів, жирів та олій тваринного або рослинного походження, готових харчових продуктів, мінеральних продуктів, недорогоцінних металів та виробів з них.

Імпорт товарів з країн Європейського Союзу становив 283,3 млн.дол., або 24,5% від загального обсягу (у січні–серпні 2018р. – відповідно 247,0 млн.дол. та 25,8%), та збільшився проти січня–серпня 2018р. на 36,3 млн.дол., або 14,7%.

Найвагоміші обсяги імпорту товарів з країн ЄС складали: машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 24,2%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 15,6%, мінеральні продукти – 11,1%, засоби наземного транспорту, крім залізничного – 10,3%, готові харчові продукти – 7,8%, недорогоцінні метали та вироби з них – 6,0%, пластмаси, полімерні матеріали – 5,3%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Італії, Польщі, Болгарії, Іспанії, Греції, Бельгії, Франції, Литви, Нідерландів, Великої Британії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю, Туреччини, США, Індонезії, Російської Федерації, Індії, Білорусі, Молдови, Японії, Єгипту.

Порівняно із січнем–серпнем 2018р. імпорт товарів збільшився з Болгарії – у 3,6 раза, Саудівській Аравії – у 3,2 раза, Греції – у 3,1 раза, Індії – у 2,5 раза, Австралії – у 2,3 раза, США – на 91,1%, Австрії – на 89,5%, Бельгії – на 76,8%, %, Китаю – на 74,2%, Латвії – на 73,4%, Малайзії – на 61,9%, Ірландії – на 61,7%, Данії – на 60,9%, Кіпру – на 57,4%, Південної Африки – на 53,3%, Бразилії – на 50,8%, Вєтнаму – на 40,3%, Азербайджану – на 33,4%, Зменшився з Вірменії – на 57,2%, Угорщини – на 55,5%, Російської Федерації – на 51,9%, Словаччини – на 50,9%, Канади – на 44,6%, Грузії – на 38,5%, Білорусі – на 36,7%, Індонезії – на 34,6%, Португалії – на 29,5%, Чехії – на 28,4%, Ірану – на 24,0%, Алжиру – на 20,8%.

 

Споживчі ціни

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–вересні 2019р. по області становив 103,2% (по Україні – 103,4%).

Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 4,2%.

Серед продуктів харчування, які в цілому подорожчали на 3,9%, найбільше (на 24,3%) підвищились у ціні фрукти. Яблука стали дорожче в 1,5 раза, цитрусові – на 30,9%. Підвищення цін на рибу та продукти з риби становило 8,4%, у т.ч. на свіжу, охолоджену та заморожену рибу – 11,5%. Хліб і хлібопродукти подорожчали на 6,0%, що в значній мірі спричинено суттєвим (на 12,1%) зростанням цін на продукти переробки зернових. На 5,8% підвищились ціни на м’ясо та м’ясопродукти, зокрема, на 7,3% – на свіже, охолоджене, заморожене м’ясо свійської птиці. Цукор, джем, мед, шоколад та кондитерські вироби стали дорожче на 4,9%, у т.ч. мед – на 8,4%, цукор – на 6,5%. Водночас, спостерігалось зниження цін на молоко, сир та яйця (на 4,9%), яке в основному, обумовлено значним (на 26,7%) здешевленням яєць. При загальному зниженні цін на олію та жири на 1,8%, сало подешевшало на 16,2%. Незначне (на 0,2%) зниження цін відбулось на овочі, при цьому огірки подешевшали на 65,5%, помідори – на 56,9%, ріпчаста цибуля – на 48,7%, буряк – на 40,0%, морква – на 29,8%, а картопля, навпаки, подорожчала в 1,8 раза.

Приріст цін на алкогольні напої, тютюнові вироби становив 9,9%, зокрема, на тютюнові вироби – 16,9%, алкогольні напої – 3,5%.

Зниження цін (тарифів) за групою житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива на 4,7%, перш за все, відбулось за рахунок здешевлення природного газу на 27,9% та скрапленого для побутових потреб – на 7,3%. Разом з цим, зафіксовано підвищення тарифів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на 34,5%, каналізацію – на 3,8%, холодну воду – на 3,3% та опалення – на 2,1%.

У сфері охорони здоров’я ціни зросли на 4,5%. Амбулаторні послуги та послуги лікарень подорожчали на 7,1%.

Ціни на транспорт знизились на 3,5%, головним чином, за рахунок здешевлення палива та мастил на 7,0%. Водночас, проїзд у залізничному пасажирському транспорті подорожчав на 20,2%.

____________

1 Деякі дані наведені за інший період згідно з Планом державних статистичних спостережень.

2 Розраховано з урахуванням поставок до області газу нафтового та інших вуглеводних у газоподібному стані.