Архів: 2019|2018|2017|2016|2015|2014|2013|2012|2011|2010
|
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ У СІЧНІ–БЕРЕЗНі 2019 РОКУ1
(повідомлення
для ЗМІ)
|
Населення
Чисельність наявного населення
області, за оцінкою, на 1 березня
2019р. становила 2379,3 тис.осіб.
Упродовж січня–лютого
2019р. чисельність наявного населення області зменшилася на 1004 особи.
Зменшення
чисельності населення області відбулося за
рахунок природного скорочення населення – 2970 осіб, водночас зафіксовано міграційний приріст населення – 1966
осіб.
Ринок
праці
За результатами
вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної
активності кількість економічно активного населення (робочої сили) у віці 15–70 років у 2018р., порівняно з 2017р.,
збільшилась на 0,6% і становила 1070,6 тис. осіб, з них 1047,2 тис. осіб,
або 97,8%, були у працездатному віці. У складі економічно активного населення
віком 15–70 років 93,6% належали до зайнятих осіб, а решта 6,4%, відповідно до
методології Міжнародної організації праці (МОП), класифікувалися як безробітні.
Кількість зайнятого населення у віці 15–70 років,
порівняно з 2017р., збільшилась на 1,6% і у 2018р.
становила 1001,9 тис. осіб, з нього у працездатному віці – 978,5 тис. осіб
(97,7%). Рівень зайнятості населення віком 15–70 років за зазначений період збільшився на 1,1 в.п. та в
минулому році склав 57,2% населення відповідного віку, а серед населення
працездатного віку – на 1,7 в.п. та 67,0% відповідно.
Кількість безробітних у
віці 15–70 років (за методологією МОП) у 2018р., порівняно з відповідним періодом 2017р.,
зменшилася на 8,5 тис. осіб, або на 11,0%, та становила 68,7 тис. осіб. Рівень безробіття населення у віці 15–70 років (за методологією МОП), порівняно
з 2017р. зменшився на 0,9 в.п.
та становив 6,4%
економічно активного населення зазначеного віку, а серед населення працездатного віку – 6,6%.
Кількість економічно неактивного населення (осіб, які не входять до складу робочої сили) віком 15–70 років у 2018р.
становила 682,5 тис. осіб, або більше третини всього населення цього віку.
Оплата
праці та соціально-трудові відносини
У січні–лютому 2019р. розмір
середньої номінальної
заробітної плати
штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше)
становив 8323 грн
і порівняно з відповідним періодом 2018р. збільшився на 16,6%.
До видів економічної діяльності з
найвищим рівнем
оплати праці відносилися складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту, фінансова та страхова діяльність,
інформація та телекомунікації, державне управління й оборона; обов`язкове
соціальне страхування, професійна, наукова та технічна діяльність, а серед
промислових видів діяльності – виробництво електричного устатковання,
виробництво комп'ютерів, електронної
та оптичної продукції, постачання
електроенергії, газу, пари та
кондиційованого повітря та металургійне виробництво; виробництво готових металевих виробів, крім машин і
устатковання,
де заробітна плата перевищила середній показник по області в 1,2–1,7 раза.
Найнижчий рівень заробітної плати
спостерігався у поштовій та
кур’єрській діяльності,
добувній промисловості і розробленні кар`єрів, тимчасовому розміщуванні й
організації харчування, сільському господарстві, лісовому господарстві та рибному
господарстві, текстильному
виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої
неметалевої мінеральної продукції, виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і
монтажу машин і устатковання,
виготовленні виробів з деревини,
виробництві паперу та поліграфічній
діяльності, виробництві машин і устатковання, не віднесених до інших угруповань,
а також в охороні
здоров`я та наданні соціальної
допомоги, і не перевищував 75,3% від середнього рівня по області.
Індекс
реальної заробітної плати (з урахуванням
змін споживчих цін) у січні–лютому 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 107,5%.
Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати у січні–лютому 2019р. зменшилася на
5,4%, або на 3462 тис.грн,
і на 1 березня 2019р. становила 60146 тис.грн, що дорівнює 1,7% фонду оплати праці, нарахованого за лютий 2019р.
Заборгованість перед працівниками економічно
активних підприємств на
1 березня 2019р. становила 22181
тис.грн.
Кількість
працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, на1 березня 2019р. становила 3366 осіб, або 0,8%
від середньооблікової кількості штатних
працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не виплачено
в середньому 6590 грн, що на 21,1% менше
середньої заробітної плати за лютий 2019р.
Соціальний
захист
У січні–лютому 2019р. призначено субсидії
на
оплату житлово-комунальних послуг 23,2 тис.
домогосподарств, із них у міських поселеннях - 11,3 тис., у сільській
місцевості –11,9 тис. домогосподарств.
Сума
субсидій, призначених
домогосподарствам, у січні–лютому 2019р. становила 16323,2 тис.грн,
з неї у міських поселеннях – 8011,6 тис.грн, у
сільській місцевості – 8311,6 тис.грн.
Середній розмір призначеної субсидії на одне
домогосподарство у лютому 2019р. становив 685,2 грн (у січні – 715,8 грн).
Крім того, у січні–лютому 2019р. 96 домогосподарствам було
призначено субсидії готівкою на
придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з
них у міських поселеннях – 29 домогосподарствам, у
сільський місцевості – 67.
Середній розмір призначеної у лютому
2019р. субсидії
цього виду на одне домогосподарство становив 3145,5 грн (у січні – 3076,5 грн).
У січні–лютому 2019р. сума субсидій, отриманих
домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного
побутового палива, становила 5201,4 тис.грн.
Населенні
пункти та житло
У лютому
2019р. населенням
області сплачено за житлово-комунальні послуги 799,8 млн.грн,
що становило 74,6% нарахованих за цей період сум.
На кінець
лютого 2019р. заборгованість населення зі сплати за постачання
природного газу становила 2845,7 млн.грн,
за централізоване опалення та постачання
гарячої води – 889,8 млн.грн,
за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій –
280,7 млн.грн,
за централізоване постачання холодної води та
водовідведення – 136,2 млн.грн, за вивезення побутових
відходів – 41,5 млн.грн.
Крім того, упродовж лютого 2019р.
населенням сплачено за постачання
електричної енергії 283,2 млн.грн.
Заборгованість з
оплати за постачання електричної енергії на кінець лютого становила 526,8 млн.грн.
Внутрішня
торгівля
Оборот роздрібної
торгівлі (включає
роздрібний товарооборот підприємств, основним видом
економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, та дані щодо обсягів
продажу товарів фізичними особами–підприємцями) у січні–березні 2019р. становив 16733,6 млн.грн,
що на 9,2% більше обсягу
січня–березня 2018р.
Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, основним видом економічної діяльності яких є
роздрібна торгівля, у січні–березні 2019р. становив 12873,7 млн.грн,
що в порівнянних цінах на 9,2% більше обсягу січня–березня 2018р.
Сільське господарство
Індекс сільськогосподарської продукції у
січні–березні 2019р.
порівняно з січнем–березнем 2018р. становив 95,4%, у тому числі у
підприємствах – 93,3%, у господарствах населення – 95,9%.
У господарствах усіх категорій у
січні–березні 2019р. загальні обсяги
виробництва м’яса (реалізації на забій сільськогосподарських тварин у живій масі) становили 14,3 тис.т
(у порівнянні з
січнем–березнем 2018р. на 8,0% менше), молока – 52,8 тис.т (менше на 5,4%), яєць – 44,6 млн.шт
(менше на 14,6%).
Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва складала відповідно
85,3%, 86,4% та 88,8%.
За розрахунками, на 1 квітня 2019р. у
господарствах усіх категорій
загальна кількість великої рогатої худоби становила 165,0 тис. голів (на 6,3% менше, ніж на 1 квітня 2018р.), у
тому числі корів – 93,0 тис. голів (на 1,8% менше), свиней – 177,5 тис. голів (на
24,2% менше), овець
та кіз – 349,6 тис. голів (на 6,0%
менше), птиці свійської – 2,7 млн. голів (на 22,4% менше). У господарствах
населення утримувалось 86,5% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч.
корів – 90,6%; свиней
– 61,0%, овець
і кіз – 84,6%, птиці всіх видів –
93,1%.
Обсяг власно виробленої
аграрної продукції, реалізованої
підприємствами, у січні–березні 2019р. порівняно з січнем–березнем 2018р. на 13,4%
більше, у тому числі продукції рослинництва – на 15,2% більше, тваринництва – на
10,6% менше.
На
1 квітня 2019р. у сільськогосподарських
підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання, перероблення культур зернових та зернобобових,
було в наявності
841,2 тис.т
зерна (на 38,6% менше проти 1
квітня 2018р.), у тому числі 353,2 тис.т
пшениці, 329,2 тис.т
кукурудзи на зерно, 122,4 тис.т
ячменю та 0,3 тис.т
жита.
Запаси насіння соняшнику становили
237,1 тис.т
(на 21,9% менше, ніж на 1 квітня
2018р.).
Промисловість
У січні–березні 2019р. порівняно з січнем–березні 2018р. індекс промислової
продукції становив 98,5%.
У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 98,9%.
На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у січні–березні 2019р. проти січня–березня 2018р.
випуск продукції одержано приріст продукції 3,5%, у тому
числі у виробництві продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів
та крохмальних продуктів (31,5%), готових кормів для
тварин (26,7%), у переробленні та консервуванні риби,
ракоподібних і молюсків (23,4%), у виробництві інших харчових продуктів
(15,4%), олії та тваринних жирів (6,8%). Разом із цим скоротився випуск продукції у
виробництві м’яса та м’ясних продуктів на 31,4%, у виробництві молочних
продуктів – на 30,6%, напоїв – на 11,8%, у переробленні та консервуванні
фруктів і овочів – на 10,6%, у виробництві хліба, хлібобулочних і
борошняних виробів – на 3,9%.
У січні–березні 2019р. вироблено 60 т свинини
свіжої чи охолодженої –
туш, напівтуш
(уключаючи оброблені сіллю чи
консервантами для тимчасового зберігання), 708 т виробів
ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових
продуктів на їхній основі (крім виробів
ковбасних з печінки та страв готових), 12,4 млн.л
сумішей соків фруктових та овочевих, 279,1 тис.т олії
соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих), 1,3 тис.т
молока та вершків
незгущених й без додання цукру чи інших підсолоджувальних
речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто
не більше 2 л, 229т
масла вершкового жирністю не більше 85%, 127 т сиру
свіжого неферментованого (недозрілого і
невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 203 т сиру
тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 19,5
тис.т
борошна пшеничного чи пшенично-житнього, 15,3 тис.т
хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого
зберігання, 205,4 тис.дал
вина ігристого зі свіжого винограду (крім
вина «Шампанське»; уключаючи «Шампанське України».
У текстильному
виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів
індекс промислової продукції становив 123,2%, у тому числі: у текстильному виробництві – 136,7%, у
виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 131,3%,
виробництві одягу – 114,1%. У січні–березні 2019р. вироблено
25,7 тис. піджаків та блейзерів
та 40,8 тис. брюк, бриджів чоловічих та хлоп’ячих з
тканини бавовняної або з волокон синтетичних або штучних, 4,1 тис. жіночих
та дівчачих жакетів та блейзерів
(крім трикотажних),
2,1 тис. жіночих та дівчачих суконь (крім трикотажних).
У виготовленні
виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічної діяльності
індекс виробництва становив 101,8%.
У січні–березні 2019р. проти січня–березня 2018р. індекс промислової продукції у виробництві хімічних речовин і
хімічної продукції становив 26,4%, у металургійному виробництві, виробництві
готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 90,3%.,
на підприємствах із випуску гумових і пластмасових виробів, іншої
неметалевої мінеральної продукції – 94,2%.
У машинобудуванні,
крім ремонту і монтажу машин і устатковання, спостерігалося зменшення випуску промислової
продукції на 17,0%.
У постачанні
електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря індекс
промислової продукції становив 95,5%.
Будівництво
У січні–березні 2019р. підприємствами області вироблено будівельної
продукції на суму 2042,9 млн.грн.
Серед регіонів
України за обсягами виробленої будівельної продукції
Одеська область посіла 4 місце.
Індекс будівельної продукції порівняно з січнем–березнем 2018р. становив
110,1%.
Будівництво
будівель зменшилося на 18,1%, у тому числі житлових
зменшилося на 29,1%; нежитлових збільшилося на 16,5%; будівництво
інженерних споруд зросло
у 1,8 раза.
Нове
будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили
73,2% від загального обсягу, капітальний та поточний ремонт – 20,3%
та 6,5% відповідно.
Транспорт
У січні–березні 2019р. підприємствами транспорту перевезено 9,4 млн.т вантажів, що на 2,7% менше, ніж у січні–березні 2018р. Вантажооборот
збільшився на 2,1% і становив 16,3 млрд.ткм.
Відправлення
вантажів залізничним транспортом порівняно з
січнем–березнем 2018р. зменшилося. Зокрема,
відправлення лісових вантажів скоротилося на 71,4%, кам’яного вугілля – на 42,3%, брухту чорних металів – на 33,1%,
будівельних матеріалів – на 11,2%,
чорних металів – на 5,6%. Разом з цим відправлення нафти і нафтопродуктів
збільшилося у 2,4 раза,
цементу – на 25,0%, залізної і марганцевої руди – на 24,7%, хімічних та мінеральних добрив – на 19,8%,
зерна і продуктів перемолу – на 15,7%.
Підприємствами
автомобільного транспорту (з урахуванням
перевезень, виконаних фізичними
особами–підприємцями) у січні–березні 2019р. перевезено 1,9 млн.т вантажів, що на 4,1% більше, ніж у січні–березні
2018р., та виконано вантажооборот
в обсязі 562,3 млн.ткм,
який збільшився на 6,7% порівняно з
січнем–березнем 2018р.
У січні–березні 2019р. послугами пасажирського транспорту скористалися 68,9 млн пасажирів, виконано пасажирооборот в обсязі
2423,5 млн.пас.км,
що відповідно на 6,3% та на 2,1% більше від обсягів
січня–березня 2018р.
Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням
перевезень, виконаних фізичними
особами–підприємцями) скористалися 23,3 млн пасажирів, що на 9,0% менше, ніж у січні–березні 2018р. Міським електротранспортом
перевезено на 18,0% більше пасажирів,
ніж у січні–березні 2018р.
Зовнішньоекономічна діяльність
У січні–лютому 2019р. експорт товарів становив 248,9 млн.дол. США, імпорт – 242,3 млн.дол2.
Порівняно з січнем–лютим 2018р.
відбулося збільшення експорту на 20,6% (на 42,5 млн.дол.), імпорту – на
24,7% (на
47,9 млн.дол.).
Позитивне сальдо
становило 6,6 млн.дол.
(у січні–лютому 2018р. також позитивне – 12,0 млн.дол.).
У загальному обсязі експорту товарів
порівняно з січнем–лютим 2018р. збільшилась частка зернових культур, овочей,
їстівних плодів та
горіхів, готових харчових продуктів, суден. Натомість зменшилась частка насіння
і плодів олійних рослин, жирів та
олій тваринного або рослинного походження, недорогоцінних металів та виробів з
них, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, взуття.
Обсяг експорту товарів до країн
Європейського Союзу становив 81,1 млн.дол. або 32,6% від
загального обсягу експорту (у січні–лютому 2018р. – 59,7 млн.дол.
або 28,9%) та збільшився проти січня–лютого 2018р.
на 21,4 млн.дол.
або 36,0%.
Найбільші обсяги експорту до країн ЄС продукція агропромислового комплексу та
харчової промисловості – 77,2% від загального обсягу експорту,
недорогоцінні метали та вироби з них – 7,9%, машини, обладнання
та механізми; електротехнічне обладнання – 5,4%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі
засоби – 3,6%.
Найвагоміші експортні поставки товарів серед
країн ЄС здійснювались до Польщі, Італії,
Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Великої Британії, Португалії та Угорщини. Серед інших країн світу найбільше
експортувалися товари до Туреччини, Єгипту, Малайзії, Алжиру, Об’єднаних
Арабських Еміратів, Бангладеш, Китаю, Індії, Ізраїлю, Білорусі.
Серед найбільших країн–партнерів експорт
товарів збільшився до Португалії – у 14,9 раза, Єгипту – у
9,6 раза,
Угорщини – у 8,0 раза, Китаю – у 4,5 раза,
Литви – у 3,7 раза,
Бангладеш – у 3,5 раза,
Польщі – у 3,0 раза,
Німеччини – у 2,9 раза, США – на 69,7%,
Великої Британії – на
56,5%, Малайзії – на 50,7%, Лівії – на 15,6%, Нідерландів – на 15,5%, зменшився до Молдови – 71,4%,
Індії – на 78,7%, Російської Федерації –
на 62,5%, Тунісу – на 35,4%, Іспанії – на 33,7%, Ізраїлі – на 15,4%, Італії – на 8,3%.
У загальному обсязі імпорту товарів
збільшилась частка продукції хімічної та
пов’язаних з нею галузей промисловості, текстильних матеріалів та
текстильних виробів, взуття, недорогоцінних металів та виробів
з них, засобів наземного транспорту, крім залізничного, іграшок. Зменшилась частка продуктів рослинного
походження, жирів та олій тваринного або рослинного походження,
готових харчових продуктів, мінеральних продуктів, пластмас, полімерних
матеріалів.
Імпорт товарів з країн Європейського
Союзу становив 52,9 млн.дол., або 21,8% від
загального обсягу (у січні–лютому 2018р. – відповідно 44,7 млн.дол.
та 23,0%), та збільшився проти січня–лютого 2018р.
на 8,2 млн.дол.,
або 18,4%.
Найвагоміші обсяги імпорту товарів з країн ЄС складали: продукція хімічної та
пов’язаних з нею галузей промисловості – 19,8%, засоби наземного
транспорту, крім залізничного – 19,4%, машини, обладнання та механізми;
електротехнічне обладнання – 19,3%, готові харчові продукти – 8,1%, мінеральні продукти – 7,7%,
недорогоцінні метали та вироби з них – 5,1%, пластмаси, полімерні матеріали
– 4,7%.
Серед країн ЄС найвагоміші імпортні
надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Болгарії, Італії, Польщі, Іспанії,
Литви, Франції, та Нідерландів.
Серед інших країн світу найбільші імпортні
поставки товарів надходили з Китаю,
Туреччини, Індонезії, США, Російської Федерації, Єгипту, Індії.
Порівняно з січнем–лютим 2018р. імпорт товарів
збільшився з Болгарії – у 13,9 раза, Південної
Африки – у 6,8 раза,
Нової Зеландії – у 4,9 раза,
Бангладеш – у 4,1 раза,
Молдови – у 3,6 раза,
Австрії – у 3,4, Данії – у 2,9 раза, В’єтнаму – у 2,2 раза,
США – на 96,9%, Китаю – на 90,4%,
Тайланду – на 71,1%, Індії – на 54,0%,
Франції – на 41,3%, Литви – на 39,7%, Ізраїлю – на 36,3%, Німеччини – на 16,6%.
Зменшився з Білорусі – на 84,6%,
Словаччини – на 70,1%, Грузії – на 63,1%,
Пакистану – на 35,5%, Угорщини – на 26,1%, Іспанії – на 23,3%, Російської Федерації – на 23,1%, Польщі – на
22,4%, Індонезії – на 17,1%, Єгипту – на
15,0%, Японії – на 13,4%,
Споживчі ціни
Індекс
споживчих цін (індекс
інфляції) у січні–березні 2019р. становив 102,6% (по Україні – 102,4%).
Ціни
на продукти
харчування та безалкогольні напої зросли на 4,1%. Серед продуктів харчування найбільше (на 30,2%)
подорожчали овочі, зокрема, білокачанна капуста – в 1,9 раза, огірки – в 1,6 раза,
помідори – в 1,5 раза. Крім цього,
картопля підвищилась у
ціні на 25,2%, ріпчаста цибуля – на 16,8%, буряк – на 14,2%, гриби – на 10,2%. Проте, морква стала
дешевше на 6,4%. При загальному зростанні
цін на фрукти на 9,9%,
банани стали дорожче на 31,2%, яблука – на 6,8%, а цитрусові, навпаки, подешевшали на 5,9%.
Підвищення цін на рибу та продукти з риби на 4,6% відбулось, в основному, за рахунок
подорожчання живої, охолодженої риби на
9,8%. На 2,4%–2,0% зросли ціни на хліб і хлібопродукти, цукор, мед, джем, шоколад та кондитерські вироби, олію
та жири. Водночас,
зафіксовано зниження
цін на м’ясо та м’ясопродукти, яке становило 1,8%, що в значній мірі спричинено здешевленням свинини на 8,8% та яловичини – на 2,7%. Молоко, сир та яйця знизились у ціні на
0,5%, перш за все, у результаті здешевлення яєць на 8,2%.
Алкогольні
напої, тютюнові вироби подорожчали на
3,3%, а саме: тютюнові вироби – на 5,8%,
алкогольні напої – на 1,1%.
Загальне підвищення цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,5%, обумовлено в
основному, зростанням тарифів на послуги з
утримання будинків та прибудинкових територій (на 14,0%). Поряд з цим, скраплений газ для побутових потреб
подешевшав на 6,2%.
На 1,8%
зросли ціни в сфері охорони
здоров’я.
Зниження цін на транспорт на 3,4% спричинено,
насамперед, здешевленням палива та
мастил на 8,1%. При цьому, проїзд у
залізничному пасажирському транспорті подорожчав на 15,5%.
Ціни
на зв’язок підвищились на
10,0%, у т.ч.
поштові послуги стали
дорожче на 14,3%, телефонні і телефаксові – на 13,9%.
_________
________
1 Деякі
дані наведені за інший період згідно з Планом державних статистичних спостережень.
2 Розраховано
з урахуванням поставок до області газу
нафтового та інших вуглеводних у газоподібному стані.